ООО «Брокерская Компания «ЮГ» Поможем – растаможим ООО «Брокерская Компания «ЮГ» – Надежный партнер Вашего бизнеса

Новости

Новости

MDOffice
MDOffice - все для внешнеэкономической деятельности
MDOffice
  • Вступившие в силу документы в понедельник 21 Октября 2019 г.
    <table border="0" width="100%" cellspacing=2 cellpadding=2> <b> № 2597-VIII </b> от 18-10-2018 Кодекс <br> Кодекс України з процедур банкрутства <br> "ГУ" № 77 от 20-04-2019 <br> Действует с 21-10-2019 </td> </tr> </table>
  • * Документ дня: Закон вiд 19.09.2013 № 584-VII Про Митний тариф України
    <table width=100%> <tr> <td> Количество просмотров: 70 (за период c 00:00 по 18:02 21/10/19), всего просмотров: 11114 </td> </tr> <tr> <td> <table width=100%> <tr> <td> Закон вiд 19.09.2013 № 584-VII </td> <td width=45% align=right> ВРУ </td> </tr> <tr> <td colspan=2 rowspan=2 valign=top> Про Митний тариф України <br> Вступил в силу с 01.01.2014 </td> </tr> </table> </td> </tr> <tr> <td> • Все хиты документов </td> </tr> </table>
  • Процедура ввезення на територію України тварин суттєво спрощується
    З кінця листопада змінюються вимоги до ввезення на територію України тварин та харчових продуктів тваринного походження, - повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль на панельній дискусії «Кращі практики та офіційні вимоги щодо карантинування тварин», яка проходила 17 жовтня 2019 року в рамках Міжнародного Дня свиноферми. Захід був організований Асоціацією «Свинарі України» та за участі виробників, практичних лікарів ветеринарної медицини, науковців та громадських організацій. <br> <br> Так, за інформацією Бориса Кобаля, 24.11.2019 набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» . <br> <br> Відповідно до цього наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду» , яким, зокрема, було передбачено проведення відбору тварин для відправки в Україну за участю представника державної служби ветеринарної медицини України. <br> <br> Після набуття чинності наказу № 553 ввезення на митну територію живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей) та їх репродуктивного матеріалу можливе з потужностей (об’єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами: <br> <br> 1) інспектування такої потужності (об’єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України; <br> <br> 2) здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України; <br> <br> 3) у разі, якщо з такою країною укладено договір про еквівалентність. <br> <br> Таким чином, процедуру ввезення на територію України тварин, в тому числі і свиней, буде значно спрощено.
  • Паралельний імпорт: ризикована гра на користь споживачів
    Тарас Качка - заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства - торговый представитель Украины. <br> <br>"Що таке паралельний імпорт, основні "драйвери" цього явища і чому його не можно повністю заборонити" <br> <br> Кожен український споживач знайомий з ситуацією - ви можете купити автомобіль/телевізор/смартфон/ліки в офіційного дилера, а можете у хвацьких перекупників, які купують їх деінде в інших країнах. Часто "хвацькі перекупники" пропонують ці товари дешевше і швидше, ніж "офіційний дилер". Так трапляється, коли виробнику начхати на українських споживачів або він визначає "офіційним ділером" відвертого слоупока. <br> <br> Ще одним драйвером цього явища є те, що виробник може запропонувати на ринку України глобальні товари гіршої якості, ніж за кордоном (це явище зараз активно вивчається всередині ЄС, де виявилось, що деякі виробники свідомо продають під одним брендом товари різної якості). Так чи інакше, попит створює пропозицію. Це явище називається "паралельним імпортом", тобто імпорт, паралельний до того, який організований виробником. <br> <br> Вже з цього визначення зрозуміло, що виробники не дуже в захваті від цього явища. Не лише в Україні. Глобально. <br> <br> Головним інструментом, які використовують виробники для того, щоб тримати під контролем обіг товарів, стали торговельні марки. <br> <br> Найбільш відома справа в Євросоюзі щодо паралельного імпорту - Mitsubishi Shoji Kaisha Ltd and Mitsubishi Caterpillar Forklift Europe BV v Duma Forklifts NV and GS International BVBA (C-129/17) - стосується саме тлумачення прав, які надає торговельна марка своєму власнику. <br> <br> У праві ЄС ці права були визначені в статті 5 Директиви 2008 /95/EC від 22 жовтня 2008 року, а зараз в статті 10 Директиви 2015/2436 від 16 грудня 2015 року. <br> <br> Ці положення дають власнику торговельної марки право забороняти використання і обіг товару, позначеного торговельною маркою, у тому числі - імпорт. <br> <br> У цій справі мова йшла про продаж вживаних автонавантажувачів, з яких було видалено торговельну марку. <br> <br> В Україні власники торговельних марок мають подібні права, визначені в статті 495 Цивільного кодексу та статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". <br> <br> (Якщо є застереження до визначення обсягу цих прав, то їх можна і слід проговорити в рамках роботи над законопроектом № 2258 , який зараз перебуває на розгляді парламенту). Правовласники можуть через суд вимагати обмежень імпорту товарів. <br> <br> І це, здається, єдиний вірний спосіб регулювання цієї проблеми. <br> <br> По-перше тому, що власник має свободу - толерувати чи не толерувати такий обіг товарів. Зрештою, виробникам вигідно, коли його товари доходять до кінцевого споживача. <br> <br> А, по-друге, обмеження обігу товарів може порушити баланс між захистом прав виробника і відкритим ринком. <br> <br> Та ж Європейська Комісія чітко зазначала, що: "Права промислової та інтелектуальної власності ... є за своєю природою в цілому національними. Комісія вважає, що їх потрібно захищати, але також захищати [ці права] від зловживань з метою створення монополій. Отже, захист долається вичерпанням прав промислової чи інтелектуальної власності, які створюють перепони для торгівлі в середині [ЄС]". <br> <br> Більше того, перегнувши палку з обмеженням обігу власних товарів, виробники наражаються на покарання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Таких справ досить багато в ЄС. АМКУ також виписував штрафи за обмеження обігу товарами, які на вимогу виробників прописувалися в контрактах. <br> <br> До речі (і це лише припущення), що активне лобіювання заборони паралельного імпорту у законопроекті про захист від імпорту підробок ( законопроект № 1230 ) є спробою уникнути відповідальності за антиконкурентні дії. <br> <br> Бо дуже зручно було би сказати, що спотворення конкуренції через обмеження товарів відбувається не з вини виробника, а з вини дій митниці. <br> <br> Дуже радий, що цей сценарій не пройшов і законопроект № 1230 містить лише положення про боротьбу з підробками, а не з будь-яким паралельним імпортом оригінальної продукції. <br> <br> До речі виробники, які протистоять паралельному імпорту, мають ще один дієвий спосіб посилення своїх позицій, який вони поки що ігнорують. <br> <br> Справа у тому, що будь-яка продукція на ринку України має бути маркована відповідно до українського законодавства, зокрема із дотриманням мовного законодавства та законодавства про інформацію для споживачів. <br> <br> У цьому істотна різниця між офіційним імпортом і паралельним імпортом. Офіційний імпорт, зазвичай вже у місці виробництва, упакований з дотриманням законодавства країни призначення. <br> <br> Ті, хто робить паралельний імпорт, повинні або ігнорувати цю частину українського законодавства (а, отже, порушувати його і наражатись на адміністративні штрафи), або власноруч перепаковувати товар і втручатися в упаковку (а це вже класичне порушення права про торговельні марки, що дає їх власникам більше прав вимагати обмеження обігу товарів). <br> <br> Для мене ідеальною ситуацією є здорова конкуренція між офіційними і паралельним імпортом, коли самі офіційні імпортери прискіпливо полюють за паралельним імпортом, а ті, хто імпортують, паралельно змушують офіціалів зменшувати ціни та покращувати якість пропонованих товарів. Це найкраща ситуація для українського споживача. А, коли мова йде про імпорт, то мене цікавить перш за все саме споживач.
  • Увага! Генерація та перевірка українських IBAN номерів
    Генерація та перевірка українських IBAN номерів <br> <br> <div> <p> Генерація та перевірка українських IBAN номерів </p> </div> <div> Генерація IBAN номеру </div> <div> Код банку (МФО): </label> &nbsp; <inputua_iban[bankCode]" maxlength="6" /> </div> <div>Номер рахунку: </label> &nbsp; <inputua_iban[accountNumber]" maxlength="19" /> </div> <div> РОЗРАХУВАТИ IBAN&nbsp; </button> </div> </form> </div> </div> <div> <p> <strong> IBAN </strong> &nbsp;( <em> International Bank Account Number </em> ) &mdash; міжнародний номер банківського рахунку, застосування якого стане обов&rsquo;язковим в Україні з 1 листопада 2019 року. </p> <p> Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунку IBAN згідно вимогам стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку. </p> <p> У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можливо розпізнати країну учасника розрахунку (UA - Україна), а за допомогою контрольного розряду &ndash; забезпечити уніфіковану перевірку рахунку клієнта на його коректність. </p> <p> Завдяки впровадженню IBAN клієнти банків зможуть: </p> <ul> <li> зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує; </li> <li> уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах; </li> <li> швидше здійснювати перекази та отримувати кошти. </li> </ul> </div> </div> <div> Перевірка IBAN номеру </div> <form> <div> Номер IBAN: </label> &nbsp; <inputua_iban_val[ibanCode]" maxlength="29" /> </div> <div>ПЕРЕВІРИТИ IBAN&nbsp; </button> </div> </form> </div> </div> <div> <div> <p> Національний банк України пропонує використовувати QR-коди, що містять IBAN, для здійснення безготівкового переказу коштів. </p> <p> Приклади використання QR-коду&nbsp; <span> тут </span> </p> </div> </div> </div> </div> <div>Код Країни <br /> &darr; </td> <td colspan="2"> Код банку (МФО) <br /> &darr; </td> </tr> <tr> &uarr; <br /> Контрольна сума </td> <td> &uarr; <br /> Номер рахунку </td> </tr> </tbody> </table> </div> </div> </div> </div> </div> </div> </div>
  • ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Какой формат номера уполномоченного експортера в декларации-инвойс
    <span> Binelli </span> <br> <spanРегион: </span> <span> Киев </span> <br> <span> Какой формат номера уполномоченного експортера в декларации- инвойс </span> <p align=justify> Здравствуйте, <br> Подскажите пожалуйста какой должен быть формат номера уполномоченного експортера в декларации-инвойс: у меня они написали фразу и просто 3 цифры. Это норм или нет ? как проверить ? <br> <br> спасибо </span> </p> Сейчас Вы можете: <li> Посмотреть обсуждение <li> Ответить <li> Задать свой вопрос
  • Напоминание! Руководство пользователя MD Account
  • Щоденно точиться боротьба, – Дейнеко про конфлікти прикордонників з митниками
  • Анекдот из Интернет
    - Почему, когда вы улыбаетесь, у вас один глаз веселый, а другой - грустный? <br> - Веселый - это искусственный...
  • Афоризм
    Вспотел — покажись начальству!
You are here: Главная Новости

Задать вопрос

Наша поддержка:
  • Tel: 067 567 4404
  • Email: brokerdnepr@ukr.net